Орієнтовні теми бесід з підлітками групи ризику

Як психологи спілкуються з дітьми і підлітками з групи ризику? Про що вони говорять? Наскільки ефективні подібні бесіди? Чи може спеціаліст «достукатися» до дитини, або ж це спілкування проводиться виключно для того, щоб «поставити галочку»? Потрібні такі розмови? Що розуміється під терміном «група ризику»?

Здавалося б, подібні питання цікавлять лише вузьке коло людей, які безпосередньо стикаються з «важкими підлітками» - батьків, друзів, вчителів, шкільних психологів і педагогів. Але насправді ця тема актуальна для кожної людини, адже не можна залишатися байдужим до того, як росте таке покоління.

Для чого потрібні такі бесіди?

Навряд чи бесіда з підлітками групи ризику психолога, який працює в школі, радує або надихає. Однак проводити їх спеціаліст зобов'язаний. Навіщо ж потрібні ці розмови?

Згідно з даними соціальних статистик, кількість дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, неухильно збільшується з кожним роком. Це досить парадоксально, якщо взяти до уваги те, що сімейні цінності, здоровий спосіб життя і виховання двох і більше дітей, замість одного, зараз «в моді». Переконатися в цьому можна, включивши телевізор або ж переглянувши сторінки в соціальних мережах.

Тобто начебто проблем у житті дітей і підлітків бути не повинно. Зараз не вважається нормальним відхід з сім'ї чоловіка, більша частина жінок є домогосподарками, а у школах чимало часу присвячується різним тематичним заняттям, прививающим дітям прийняті в суспільстві цінності і традиції.

Але, не дивлячись на це, кількість тих, кого прийнято називати «важкі підлітки», неухильно зростає. Саме допомога дітям, які опинилися в складній ситуації, є першочерговим завданням таких розмов. І теми бесід з підлітками групи ризику підбираються у відповідності з цією метою. Звичайно ж, у глобальному сенсі, подібні розмови необхідні для того, щоб покращити статистику, зупинити зростання кількості «важких дітей».

Що таке «група ризику»?

Це розхожий вислів, відомий кожній людині. Його можна почути в телевізійних передачах, фільмах, в звичайних розмовах. Батьки школярів часто стикаються з цим виразом, оскільки його нерідко вимовляють вчителя на зборах. Термін звичним, але що він означає?

У соціології ця назва застосовується в якості узагальнюючого визначення для позначення осіб, уразливих у чому-небудь або ж схильних до неприйнятних дій, вчинків, що суперечить закону, моралі, прийнятим у суспільстві нормам.

Що розуміється під терміном «група ризику підлітків»?

Вибираючи теми бесід з підлітками групи ризику, потрібно чітко розуміти, з ким доведеться спілкуватися. Якщо має індивідуальний розмову, то завдання психолога спрощується. Адже вивчити «особиста справа» одну людину набагато простіше, ніж зуміти достукатися до кількох людей одночасно.

Зрозуміло, підлітків, що входять у групу ризику, об'єднують певні життєві обставини, типи емоційних реакцій і багато іншого.

Традиційно до цієї соціальної групи відносять дітей і підлітків:

  • із неблагополучних і неповних сімей;
  • мають проблеми в навчанні, спілкуванні, розвитку;
  • схильних до зухвалому, атипового поведінки.

Однак, обдумуючи теми бесід з підлітками групи ризику, не варто обмежуватися лише цими характеристиками.

Що врахувати, вибираючи тему для розмови?

Традиційне сприйняття факторів, за наявності яких дітей відносять до групи ризику, склалося дуже давно. Відповідно, в ньому не враховуються актуальні сучасні соціальні проблеми.

Приміром, у Сполучених Штатах до групи ризику, в першу чергу відносять дітей, схильних до невмотивованої агресії, масових вбивств і суїциду. Наскільки ці проблеми актуальні для російських підлітків?

Іншими словами, крім загальних, традиційно прийнятих факторів, теми бесід психолога з підлітками групи ризику повинні враховувати і актуальні сучасні проблеми, наявні як у конкретному регіоні, так і в світі в цілому. Це допоможе зробити розмову живим і цікавим, важливим для дітей, а не порожнім і проведеним «для галочки».

Приклад побудови бесіди з групою підлітків з урахуванням місцевих особливостей

Наприклад, якщо потрібно поговорити про організації вільного часу, знаходженні собі заняття, то варто придивитися до того, як саме і де підлітки проводять своє дозвілля. Не потрібно відразу ж розповідати дітям полум'яних монологів про користь волонтерства або намагатися захопити їх можливістю безкоштовних занять у спортивній секції. Будь-яка агітація сприймається підлітками як «акту насильства», діти бачать в цьому тільки обмеження своєї свободи. Більше того, вони спочатку налаштовані на те, що їм розкажуть про те, наскільки вони погані, і пояснять, як стати хорошими. Тобто прийшли на лекцію підлітки готові «захищатися».

Як подолати цей бар'єр? По-перше, потрібно відразу ж зламати стереотип проведення бесіди. Чого чекають діти? Монологу з боку психолога, зверненого до їх компанії. А що трапиться, якщо після привітання почати задавати питання і чекати відповідей? Підлітки розгубляться, і їх розум буде звільнений від «обладунків стереотипу».

Іншими словами, лекцію потрібно перетворити в розмову. Про що питати дітей? Про те, що для них актуально. Приміром, якщо поруч зі школою є старе покинуте будівлю і всім відомо про те, що там збираються підлітки, потрібно поцікавитися, чому їм там подобається.

Ведучи бесіду таким чином, психолог вибудує «містки довіри» та дізнається про внутрішній світ підлітків та їх інтереси, турботи, проблеми дуже багато. А про те ж самому волонтерство або ж спортивних секціях можна згадати ненароком, припустимо, розповісти про те, що нещодавно довелося побувати в подібному місці. Таким чином спеціаліст «посіє зерна» в розумі підлітків, які обов'язково «проросте».

Тобто теми бесід з підлітками групи ризику повинні включати в себе місцеві реалії, відштовхуватися від них, розмова має бути конкретним, а не абстрактним.

Про що написано в методичних посібниках для шкільних психологів?

Існує чимало різних методичних посібників, в яких роз'яснюється те, про що слід розмовляти з важкими, проблемними підлітками. Як правило, згадуються в цих книгах однакові теми бесід з підлітками групи ризику та їх батьками.

Чому ж немає відмінностей? Тому що перелік тематик спочатку наводиться узагальнений, приблизний. Це означає, що перераховані напрями, яких слід дотримуватися при виборі тем для бесіди.

Зачіпають ці напрямки важливі і значущі тематики, не втрачають своєї актуальності з плином часу. Наприклад, усвідомлення власного «Я», ролі у житті колективу і товариства, персональної відповідальності за дії, слова і вчинки, протистояння тиску з боку більш сильних особистостей. Ці питання були важливі в минулому, вони не втратять актуальності і в майбутньому.

Про що прийнято розмовляти з підлітками? Перелік примірних тим

Профілактичні бесіди з підлітками групи ризику повинні зачіпати такі тематики:

  • співпереживання;
  • самооцінка;
  • дружба;
  • вибудовування взаємин з оточуючими людьми;
  • вплив однієї особи на іншу;
  • мотивація вчинків;
  • знаходження спільної мови з батьками;
  • організація дозвілля;
  • зацікавленість у навчанні;
  • невдачі і вміння з ними справлятися;
  • шкода допінгів;
  • здоровий спосіб життя;
  • дотримання соціальних норм і правил;
  • особисті, сімейні та загальнолюдські цінності;
  • стрес, депресія.

Безумовно, кожна з тим повинна зачіпати підлітків. Тобто бути їм близька і зрозуміла. А для цього слід враховувати місцеві особливості та загальні тенденції, моду.

Наприклад, тема про шкоду допінгів. Про що прийнято говорити? Переважна більшість фахівців розповідають про шкідливість куріння і вживання спиртного, побіжно торкаючись питань, пов'язаних з токсикоманією.

Але як багато дітей курять, п'ють алкоголь або усамітнюються з токсичними речовинами? Більшості з них це і в голову не приходить, адже час вони проводять в основному в інтернеті і в "Макдональдсі", а не в підворіттях, як це було в кінці минулого століття. Але достатньо вийти на вулицю і пройти повз популярних у підлітків закладів фаст-фуду, щоб помітити, що майже всі вони вживають енергетичні напої і димлять «вейпами». А це – допінги, причому набагато страшніші, ніж наркотики, сигарети або алкоголь, оскільки з їх придбанням немає ніяких проблем.

Подібні нюанси необхідно враховувати при підготовці бесіди з підлітками групи ризику.

Як і про що розмовляти з батьками?

Шкільні психологи, як і педагоги, спілкуються не тільки з дітьми, але і з їх батьками. Причому розмови зі старшим поколінням вести набагато складніше, ніж з підлітками.

Бесіди з батьками підлітків групи ризику повинні стосуватися тих же тематичних напрямів, що і розмови з самими дітьми. Але, зрозуміло, вибудовування діалогу має бути іншим. Дуже складно розмовляти з батьками, спочатку кичащимися власним «всезнайством» та вороже налаштованими. Подолати таку «захист» вкрай непросто, і єдиного шаблону для розмови не існує. Потрібно спробувати знайти теми, близькі батькам, і не давати їм зрозуміти, що вони в чомусь винні, що упустили у вихованні.

Ще складніше спілкуватися з батьками, які приходять «для галочки». Такий тип дорослих людей характеризується наступним:

  • висловлюють згоду з кожним твердженням;
  • посилено кивають, зітхають;
  • ставлять риторичні запитання з крайньої занепокоєнням на лиці;
  • можуть конспектувати сказане;
  • не перебивають і не сперечаються.

Для таких батьків дитина апріорі «поганий», і суть їх поведінки виражається в наступному – «підкажіть, навчіть, що ж мені робити». Якщо бесіда проводиться разом з дитиною, то такі батьки йому і символічний запотиличник можуть дати.

Проблема в тому, що як тільки вони виходять за поріг школи – їх поведінка змінюється. Ці люди не сприймають всерйоз психологів і просто демонструють потрібну реакцію для того, щоб від них відчепилися.

Таким чином, завдання фахівця полягає в тому, щоб батьки сприймали його всерйоз, не бачили в ньому ворога і підтримали його зусилля. Пояснювати ж дорослим людям «що добре, а що ні» не потрібно, вони і самі це прекрасно знають.

Як вибудовувати індивідуальне спілкування з "важким" підлітком?

Індивідуальна бесіда з підлітком групи ризику з одного боку набагато простіше, ніж спілкування з групою дітей, а з іншого – складніше.

Завданням фахівця в цій ситуації є виявлення тих проблем, які підштовхують дитину до неадекватних вчинків, асоціальної поведінки, порушення правил. Якщо ж дитина схильний до зайвої похмурості, не дуже товариський і загалом справляє враження людини, що перебуває в депресії, то завдання фахівця ускладнюється ще й тим, щоб виявити наявність схильності до суїциду або ж заподіяння шкоди іншим.

Вибудовувати бесіду потрібно у формі діалогу. Не слід читати дитині повчань, достукатися до нього вийде тільки в тому випадку, якщо він відчує повагу з боку фахівця.

Як цього домогтися? Почати слід з визнання того факту, що підліток має повне право відчувати негативні емоції, ображатися, злитися. Як тільки дитина зрозуміє, що його не засуджують і не намагаються чого-небудь «вчити», він розкриється і розповість про все, що є для нього проблемою.

Що таке «протокол бесіди»?

Кожний шкільний психолог зобов'язаний складати протокол бесіди з підлітком групи ризику. Що це таке? Це документ, в якому фахівець фіксує зміст розмови з дитиною.

Як правило, стандартний протокол включає в себе наступні пункти:

  • тема;
  • Ф. В. О. дитини та спеціаліста;
  • дата;
  • мета;
  • короткий зміст;
  • висновки.

Зрозуміло, вказується найменування навчального закладу або ж соціального центру. Єдиних вимог до оформлення протоколу немає, тому в нього можуть бути включені додаткові пункти.